В опытах на крысах показано, что под влиянием алантона (50 мг/кг ежесуточно в течение 30 сут) увеличивается количество и степень зрелости тучных клеток в брюшной полости и брыжейке и уменьшается свертываемость крови, что, по-видимому, имеет значение в известной способности алантона усиливать периферическое кровообращение и микроциркуляцию.

Показано, що розвиток гострого запального захворювання придатків матки (ГЗЗПМ) супроводжується зростанням показників ендогенної інтоксикації. Встановлено, що у випадку ГЗЗПМ у сироватці крові та в еритроцитах жінок триває інтенсифікація процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), а також зниження активності ферментативного та неферментативного антиоксидантного захисту. При цьому в жінок з ГЗЗПМ формуються виразні імунологічні та гематологічні зрушення, які свідчать про розвиток імунологічного дефіциту у разі захворювання, а також визначено наявність патологічних процесів у печінці. З метою підвищення ефективності комплексного лікування та усунення стресового компонента в жінок з ГЗЗПМ запропоновано застосовувати внутрішньовенне введення даларгіну, що підвищує ефективність комплексного лікування даних хворих. Встановлено, що формування гострого експериментального аднекситу (ГЕА) в щурів супроводжується підсиленням показників ендогенної інтоксикації, прискоренням процесів ПОЛ і зниженням активності антиоксидантних ферментів у сироватці крові та в еритроцитах. За цих умов в щурів збільшуються показники перекисної резистенції еритроцитів і сумарної пероксидазної активності крові, зростає концентрація холестерину та зменшується рівень загальних фосфоліпідів у сироватці крові. Застосування ліпосомального даларгіну щурам з ГЕА виявилося ефективним щодо нормалізації зазначених патогенетичних змін.

Викладено дані клінічних спостережень за 62-ма жінками з перитонітом, який розвинувся внаслідок гострого аднекситу. До традиційної детоксикаційної терапії в післяопераційному періоді у цих хворих були використані даларгін та лазерне опромінення. Застосування вказаного лікувального комплексу виявилося більш ефективним у порівнянні з тими результатами, які були одержані у ході лікування лише даларгіном. Наголошено на доцільності залучення даларгіну до комплексного консервативного лікування хворих із гнійно-септичними ускладненнями гострих аднекситів.